Субклінічний кетоз — мовчазний викрадач прибутку молочної ферми

Успішне отелення, нормальний перебіг післяродового періоду та високі надої молока в період лактації значною мірою залежать від перехідного періоду, який розпочинається за три тижні до отелу та закінчується через три тижні після. В цей час необхідно подолати негативний енергетичний баланс, який виникає внаслідок значних енерговитрат організму на виробництво молока. Проблема кетозу виникає тоді, коли рівень споживання сухої речовини на початку лактації не зростає достатньо для того, щоб забезпечити енергетичні потреби тварини., як правило пік споживання сухої речовини настає на 8-12 тиждень після отелення, коли пік молоковіддачі залишається позаду. Тому часто корови в перехідний період не в змозі забезпечити власні потреби в енергії, і внаслідок цього організм тварини змушений вдатися до мобілізації власних жирових запасів, які в печінці перетворюються на кетонові тіла (бета-гідроксибутират, ацетон та ін.). Кетонові тіла є проміжними продуктами метаболізму, вони забезпечують енергією периферичні тканини.

Золотим стандартом для моніторингу кетозу в стаді є вимірювання рівня бета-гідроксибутирату (БГБ) у сироватці крові, оскільки цей вид кетонових тіл є більш стабільним у крові, ніж ацетон, або ацетоацетат.

Субклінічний кетоз – це захворювання обміну речовин, пов’язане з негативним енергетичним балансом упродовж перехідного періоду. Субклінічний кетоз проявляється підвищеною концентрацією БГБ у крові, сечі та в молоці корів, особливо в перші 2-3- тижні після отелення. Із збільшенням молочної продуктивності та жирності молока ризик виникнення кетозу зростає.

Поширеність випадків субклінічного кетозу в Європі на фермах з високою молочною продуктивністю корів становить близько 9-34%, хоча деякі дослідження вказують на те, що близько 50% корів під час ранньої лактації переживають субклінічний кетоз. Дослідження, проведені на молочних фермах України, свідчать про те, що 36% тварин мають підвищений рівень кетонових тіл під час 1-2 тижня після отелу.

Субклінічний кетоз починається тоді, коли рівень БГБ у сироватці крові становить 1,2 ммоль/л. Рівень БГБ, при якому спостерігатимуться клінічні симптоми, може коливатися, але як правило становить 3,0 ммоль/л і більше. Часто корови з високим рівнем БГБ не проявляють клінічних симптомів, пов’язаних із зміною апетиту або поведінки. З цієї причини спроба диференціювати клінічний та субклінічний кетоз на фермі не виправдана, на багато важливіше зробити загальний висновок про здоров’я стада на основі вимірювання рівня кетонових тіл.

Важливо відмітити, що тварини з вищою молочною продуктивністю мають вищий рівень кетонових тіл, ніж тварини з меншим виробленням молока. Це пояснюється тим, що високопродуктивні тварини потребують більше енергії та мобілізують більше периферичного жиру, а тому знаходяться в зоні вищого ризику виникнення кетозу.

Багато дослідників вказують на те, що у тварин із збільшенням числа лактацій зростає також ймовірність виникнення кетозу.

Кондиція тіла корів перед отелом також є важливим фактором ризику виникнення кетозу в період лактації: корови з кондицією ≥ 4,0 бали мають вищий рівень кетонових тіл, порівняно з коровами нормальної вгодованості або ж худими.

Внаслідок субклінічного кетозу страждає економіка молочної ферми, перш за все через зниження рівня молочної продуктивності. Вплив на удій молока починається при концентрації БГБ в крові ≥ 1,2 ммоль/л для першого тижня післяродового періоду та 1,4 ммоль/л для другого тижня післяродового періоду. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем БГБ та втратою молока – чим вище показник БГБ, тим більше падає молочна продуктивність (див. Таблицю 1).

Післяродовий періодРівень БГБ у крові, ммоль/лВтрата молока, кг/день
       2-й тиждень1,41,39
1,61,81
1,82,29
2,03,30

Таблиця 1. Втрата молока у зв’язку із субклінічним кетозом у період другого тижня лактації в молочної худоби

Хоча в середньому тривалість субклінічного кетозу становить 16 днів, але негативний вплив на молочну продуктивність триває протягом всього лактаційного періоду.

Загалом підвищення рівня БГБ у крові до рівня ≥ 1,8 ммоль/л у перший тиждень лактації пов’язано із втратою молока в обсязі 300 – 328 кг на корову за весь період лактації.

Існує безпосередній зв’язок між кетозом та відтворною здатністю тварин: чим більше негативний енергетичний баланс після отелу, тим довше тривалість періоду від отелу до овуляції і тим нижче рівень заплідненості після осіменіння. Це пояснюється тим, що у рідині домінантного фолікула також зростає рівень кетонових тіл, які гальмують розвиток гранульозних клітин, відповідальних за виділення естрогенів. Так, у тварин, у яких субклінічний кетоз спостерігався в перший або другий тиждень після отелу, заплідненість в середньому на 20% нижча, а також більша частота виникнення кіст яєчників.

Очевидний також зв’язок між субклінічним кетозом та післяродовими захворюваннями, а найбільше — з метритом. У тварин, у котрих рівень БГБ у перший тиждень після отелу підвищений і становить 1,2 ммоль/л, метрит трапляється у три рази частіше.

Рівень БГБ, при якому зростає ризик зміщення сичуга становить ≥ 1,8 ммоль/л протягом другого тижня після отелу.

Окрім цього негативний вплив кетозу відображається на здоров’ї вимені, у тварин з гіперкетонемією мастити трапляються частіше (див. Таблицю 2). Гіперкетонемія є одним із головних чинників зниження рівня захисту тканин вимені від інфекцій. По-перше, з причини енергетичного дефіциту знижується здатність клітин неспецифічного імунітету (наприклад, макрофагів) до фагоцитозу. По-друге, під впливом кетонових тіл можливість лейкоцитів мігрувати до вогнища запалення значно знижується. Саме тому мастити у тварин з підвищеним рівнем кетонових тіл протікають довше та важче.

Тиждень лактаціїЗахворюваність на мастити у тварин з підвищеним рівнем кетонових тіл, %Захворюваність на мастити у тварин з нормальним рівнем кетонових тіл, %
Перший18,110,1
Другий14,610,7

Таблиця 2. Захворюваність на мастити у тварин здорових та з підвищеним рівнем кетонових тіл

Отже, субклінічний кетоз у перший або другий тиждень після отелення пов’язаний з:

  • Зниженням молочної продуктивності
  • Підвищенням у 3-8 разів ризику лівостороннього зміщення сичуга.
  • Втричі підвищеним ризиком метриту.
  • Підвищенням ризику клінічного кетозу в 4-6 разів.
  • Підвищеною ймовірністю субклінічного ендометриту на четвертий тиждень післяпологового періоду.
  • Збільшенням тривалості перебігу та ступеня важкості маститу.

Окрім вищезазначених проблем, які викликає кетоз, в господарстві зростає також відсоток вибракувань тварин: через низьку молочну продуктивність, хвороби, асоційовані з кетозом, а згодом і через проблеми з відтворною функцією.

З огляду на вищезазначене, субклінічний кетоз є дуже серйозним метаболічним захворюванням, яке впливає на економічні показники ферми та на загальне здоров’я стада. У більшості випадків кетоз недооцінюють та виявляють випадково.

Вирішення проблеми

Останні дослідження, які були проведені в різних країнах світу різними вченими, доводять позитивний вплив препарату Катозал® при контролі кетонових тіл у корів після отелу. Окрім зниження рівня кетонових тіл у крові тварин, дослідники відмічають також позитивний вплив Катозалу® на показники запліднюваності, на рівень прояву післяродових захворювань, а також на молочну продуктивність.
s При випробуванні різних схем найбільш дієвою виявилася схема, при якій Катозал® вводили протягом п’яти днів по 25 мл внтурішньом’язово під час другого тижня лактації (кількість досліджуваних тварин =79). В результаті застосування такої схеми збільшився показник здорових тварин в стаді відносно кетозу: на десятий день рівень здорових тварин в контрольній групі становив 17%, а у групі, яка отримувала Катозал® – 42% (Мал.1)

Мал. 1. Рівень здорових відносно кетозу тварин у групі, %

Також слід відмітити, що рівень субклінічного кетозу у групі тварин, які отримували Катозал®, був удвічі меншим, ніж у контрольній групі: відповідно 23,8% у дослідній і 48,6% у контрольній.
У дослідній групі було відмічено також підвищення рівня молочної продуктивності: на 10-ий день після отелу середній показник надою був на 3,4 л/голову вищим у групі, котра проходила лікування Катозалом®, у порівнянні з групою, що не проходила лікування.

Мал. 2. Надій молока (л) у різних групах тварин.

Згідно спостережень тварини, у яких на початку лактації рівень продуктивності вищий, утримують його протягом всього лактаційного періоду: наприклад, підвищення піку лактації всього на один літр дає прибавку протягом всієї лактації вже в 200 л.
Рівень захворюваності іншими хворобами (такими як лівостороннє зміщення сичуга, мастит, клінічний кетоз) у контрольній групі становив 29,7%, а у групі Катозалу® — 19,1%.

Висновок

Субклінічний кетоз є економічно значущим захворюванням, яке не слід недооцінювати, адже підвищений рівень кетонових тіл в крові тварин негативно впливає на продуктивність тварин, репродуктивні здібності та на здоров’я організму в цілому. Захворювання проходить у субклінічній формі – таким чином, його можна назвати мовчазним викрадачем прибутку, адже воно впливає на рентабельність молочних ферм.
Втрата удою молока (близько 300 кг на період лактації), відхилення в репродуктивній функції (низький рівень заплідненості), високий ризик зміщення сичуга, метриту та маститу, а також виникнення клінічного кетозу є важливими економічними наслідками субклінічного кетозу в молочної худоби на фермах.
Катозал® — стимулятор метаболічних процесів — виявився ефективним засобом профілактики субклінічного кетозу в молочної худоби та підвищення рівня молочної продуктивності.

Використані джерела

  1. Bremmer D. Monitoring subclinical ketosis in transition dairy cows. www.ebookscenter.co.uk/Ketosis.html
  2. Cuteri V., Nisoli L.1, Attili A.R., Romero Tejeda A., Preziuso S., Fruganti A. Clinical field evaluation of a Butaphosphan + Cyanocobalamine compound (Phosphorum® B12/Catosal – Bayer) in the treatment of sub-clinical ketosis in dairy cows. Hungarian Vet. J. 2008;130(Suppl. 1):16–17(Abstr.)
  3. Deniz A. Subclinical ketosis in dairy cattle – the silent profit robber. International Dairy Topics, Volume 10, Number 6, p.7-9
  4. Garret R. Oetzel. Herd-Level Ketosis – Daignosis and Risk Factors. Proc. Of Preconference seminar 7C: Dairy Herd Problem Investigation Strategies. Transition Cow Troubleshooting. 2007; p.67- 91
  5. Ken E. Leslie, Todd F. Duffield et al. The influence of negative energy balance on udder health. National Mastitis Council Regional Meeting Proceedings 2000; p. 25- 33
  6. Andersson L. Subclinical ketosis in dairy cows. Vet Clin North Am Food Anim Pract. 1988 Jul;4(2):233-51.
  7. Пукгабер Я.Г. підготовка корів до отелення. Як підвищити продуктивність і зберегти здоров’я корів? «Ветеринарна практика», №2 2012, ст. 32 – 35.
  8. Гейнріхс А. та ін. Годівля та утримання корів у сухостійний період. «Молоко і ферма» №1 (04), 2011 р. ст. 56-61

Оставить комментарий

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.

Яндекс.Метрика